Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Британська Ост-Індська компанія починала як об’єднання лондонських купців, які торгували прянощами, тканиною та шовком. Згодом приватна фірма створила 250-тисячну армію, збирала податки з мільйонів людей і фактично перетворилася на державу всередині Індії.
Історія Британської Ост-Індської компанії почалася в останній день 1600 року. Королева Єлизавета I видала хартію, яка надала групі з 218 лондонських купців монопольне право торгувати з країнами на схід від мису Доброї Надії.
Початковий капітал становив трохи більш як 68 тисяч фунтів стерлінгів. У перші десятиліття компанія була звичайним торговельним підприємством: її керівників цікавили ціни на мускатний горіх, гвоздику, бавовну та шовк, прибутки й дивіденди.
Купці беруться за зброю
Спочатку компанія намагалася не втручатися у внутрішню політику Імперії Великих Моголів, яка контролювала значну частину Індійського субконтиненту. Її економіка на той час становила близько чверті світового ВВП.
Ситуація почала змінюватися на початку XVIII століття. Імперія Великих Моголів слабшала, між місцевими правителями спалахували війни, а британським торговцям дедалі сильніше дошкуляли французькі конкуренти.
Спочатку Ост-Індська компанія створила невеликі озброєні загони для охорони складів. Однак поступово її керівники зрозуміли, що в умовах політичного хаосу зброя може приносити не менше грошей, ніж торгівля.
Один хабар змінив долю Бенгалії
Переломним став 1757 рік і битва при Плессі. Армію Компанії очолив Роберт Клайв, який починав кар’єру звичайним клерком.
У його розпорядженні було близько 3 тисяч солдатів, тоді як наваб Бенгалії Сірадж-уд-Даула мав приблизно 50-тисячне військо.
Проте величезна чисельна перевага не допомогла. Клайв таємно домовився з головнокомандувачем наваба Мір Джафаром, пообіцявши йому владу в обмін на зраду.
Після перемоги люди Компанії отримали доступ до бенгальської скарбниці. Сам Клайв нажив величезні статки та став одним із найбагатших людей Європи, а Ост-Індська компанія фактично отримала контроль над однією з найбагатших частин Індії.
Податки з 20 мільйонів людей
Наступний великий крок компанія зробила після перемоги при Буксарі. У 1765 році імператор Великих Моголів підписав Аллахабадський договір.
За ним приватна Ост-Індська компанія отримала право збирати податки з приблизно 20 мільйонів жителів Бенгалії, Біхару та Орісси.
Це докорінно змінило її бізнес. Раніше британцям доводилося привозити до Індії срібло, щоб купувати місцеві товари. Тепер компанія могла купувати індійський текстиль за гроші, які перед цим сама збирала з індійського населення як податки, а потім продавати його в Європі.
Приватна армія виросла до 250 тисяч солдатів
Для утримання захоплених територій потрібне було величезне військо. До початку XIX століття армія Ост-Індської компанії налічувала близько 250 тисяч солдатів.
Вона була щонайменше вдвічі більшою за регулярну британську армію того часу.
Офіцерами переважно були британці, а понад 80% рядового складу становили індійські сипаї. У результаті Компанія підкорювала Індію переважно руками самих індійців, оплачуючи військову машину коштами, отриманими з місцевих податків.
Ця армія не лише охороняла володіння компанії. Вона вела Майсурські та Маратхські війни, воювала із сикхами в Пенджабі, брала участь у походах до Афганістану й Бірми.
Війська Компанії використовували й під час Опіумних воєн із Китаєм, коли Британія силою домагалася можливості продавати на китайському ринку опіум, вирощений в Індії.
Мільйони загиблих під час голоду
Панування приватної компанії мало катастрофічні наслідки для місцевого населення. Одним із найстрашніших епізодів став Великий бенгальський голод 1770 року.
Коли через посуху впав урожай, Ост-Індська компанія не зменшила податковий тиск. Навпаки, податки підвищили на 10%, а тих, хто не міг заплатити, карали.
За оцінками сучасних істориків, від голоду загинули від 7 до 10 мільйонів людей — близько третини населення Бенгалії.
Масштаби зловживань почали непокоїти британську владу. Політик і філософ Едмунд Берк називав Компанію «державою в образі купця» та ініціював процес імпічменту генерал-губернатора Воррена Гастінгса.
Лондон почав забирати владу у Компанії
З Регулювального акту 1773 року та Акту про Індію 1784 року британський уряд поступово обмежував самостійність Ост-Індської компанії. Над нею встановлювали дедалі жорсткіший контроль, а політичні повноваження переходили до держави.
Остаточний удар стався 1857 року, коли спалахнуло масштабне повстання сипаїв.
Безпосереднім приводом стали чутки про нові патрони для гвинтівок Енфілда, нібито змащені яловичим і свинячим жиром. Це зачіпало релігійні переконання як індуїстів, так і мусульман.
Однак за повстанням стояло значно глибше невдоволення: багаторічна експлуатація, конфіскація земель, расизм і руйнування традиційного укладу життя.
Компанія самотужки придушити повстання не змогла. Британському уряду довелося перекидати регулярні війська.
У 1858 році парламент ухвалив Закон про управління Індією. Ост-Індську компанію позбавили політичних, адміністративних і військових повноважень, а її території, армію, майно та борги перейшли під контроль держави.
Формально компанія існувала ще кілька років. Остаточно її ліквідували 1 червня 1874 року — через понад 270 років після заснування.
