Відстрочка не завжди дає право на виїзд за кордон: що можуть перевіряти у чоловіків

Оформлена відстрочка від мобілізації сама по собі не гарантує чоловікові можливість перетнути кордон. Право на виїзд залежить від конкретної підстави, а для частини категорій можуть знадобитися додаткові підтвердні документи.

За її словами, постанова Кабміну №57 передбачає випадки, коли наявність відстрочки не дає права на виїзд.

Зокрема, йдеться про студентів, викладачів і науковців, які мають відстрочку за пунктами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Окремі обмеження встановлені для посадовців, яких стосуються пункти 2–14 постанови №57. Наявність відстрочки у таких випадках не скасовує заборону на виїзд.

Для інших категорій можливість перетину кордону передбачена пунктом 1-6 постанови №57, однак на практиці можуть виникати додаткові вимоги.

Заброньовані працівники можуть виїжджати у службове відрядження або відпустку. Водночас, за словами адвокатки, на кордоні можуть вимагати додаткові документи, які підтверджують мету поїздки.

Право на перетин кордону також можуть мати чоловіки з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби, багатодітні батьки, чоловіки, які самостійно виховують дитину, а також усиновлювачі, опікуни та піклувальники.

Для людей з інвалідністю особливо важливо мати повний комплект документів, які підтверджують відповідну підставу.

Окремі правила діють для чоловіків, чиє право на виїзд пов’язане з дитиною, дружиною, батьками або іншими членами сім’ї.

До таких категорій належать батьки дітей з інвалідністю до 18 років, батьки повнолітніх дітей з інвалідністю I або II групи, а також батьки тяжкохворих дітей.

Можливість виїзду може стосуватися і чоловіків, дружини яких мають інвалідність I, II або III групи.

Окремою підставою є постійний догляд за батьками, дитиною, дружиною або членом сім’ї другого ступеня споріднення.

За словами Тарасенко, на практиці таких чоловіків часто пропускають через кордон разом із людиною, яку вони супроводжують або за якою здійснюють догляд.

Подібний підхід може застосовуватися і до опікунів недієздатних осіб.

Можлива й ситуація, коли людина, яку необхідно супроводжувати, вже перебуває за межами України.

Адвокатка зазначає, що така особа може стати на консульський облік, а військовозобов’язаний під час перетину кордону пред’явити відповідну довідку.

При цьому Тарасенко наголошує, що такий механізм ґрунтується на її практичному досвіді та прямо не прописаний у законодавстві, тому на кордоні можливі інші вимоги.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Від player

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *